9 листопада 2026 року в Парижі відбулася міжнародна конференція донорів високого рівня, присвячена залученню коштів для повноцінного відновлення цілісності і функціоналу Нового безпечного конфайнмента (НБК) Чорнобильської АЕС, пошкодженого внаслідок влучання російського безпілотника 14 лютого 2025 року.

Конференцію спільно організували уряди України та Франції за участі Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). У заході особисто або у онлайн-форматі взяли участь представники 34 країн і міжнародних організацій. Від Державного агентства з управління зоною відчуження ДАЗВ долучився заступник Голови агентства Олексій Будик, ДСП «Чорнобильська АЕС» представляв генеральний директор станції Сергій Тараканов.

Перший віцепрем’єр-міністр України — Міністр енергетики Денис Шмигаль під час онлайн виступу подякував Франції за активну участь в організації заходу, а ЄБРР — за понад тридцятирічні зусилля з допомоги Україні у підвищенні безпеки ЧАЕС. Він також закликав партнерів долучатися до збору коштів на відновлення НБК, оскільки стабільна робота інфраструктури Чорнобильської АЕС є запорукою ядерної безпеки всієї Європи.

«Водночас остаточний рахунок за удар по Чорнобильській станції має сплатити росія. Тому ми будемо працювати з партнерами, щоб відшкодувати витрати на відновлення з російських активів», — зазначив Денис Шмигаль.

За результатами конференції 14 країн-донорів оголосили про фінансові зобов’язання на загальну суму 303 млн євро, які будуть внесені на Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) під управлінням ЄБРР. Серед партнерів, які заявили про підтримку, значаться Європейський Союз, Німеччина, Франція, США, Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Литва, Австрія, Естонія, Канада та інші країни. Зокрема, Франція, будучи приймаючою стороною конференції, оголосила про додатковий внесок у розмірі 30 млн євро. Разом із раніше виділеними 10 млн євро на попередні дослідження пошкоджень конфайнмента загальний внесок країни становитиме 40 млн євро. Це питання є одним із головних пріоритетів для президента Франції Емманюеля Макрона, оскільки цього року Франція головує в «Групі семи» (G7).

До кола донорів долучилися й нові учасники — країни, що не входять до G7 чи Європейського Союзу, — що розширило коаліцію, завдяки якій свого часу стало можливим створення НБК. Так, про намір оголосити свої внески найближчими місяцями повідомили Греція, Молдова та Нідерланди. Водночас, РМСЧ залишатиметься відкритим для додаткових внесків протягом першої половини 2027 року.

«Міжнародна спільнота вкотре демонструє глибоку відданість питанням ядерної та радіаційної безпеки Європейського континенту, а також солідарність з Україною. Фінансові зобов’язання, взяті на себе нашими партнерами, слугуватимуть відновленню повноцінної роботи НБК, що справді важливо не тільки для України, але й для усього світу. Ми вдячні ЄБРР, країнам-вкладникам та всім міжнародним партнерам за їхні зусилля. Зі свого боку, ми зробимо усе від нас залежне, щоб ці зусилля були використані максимально ефективно», — наголосив Сергій Тараканов.

Загальна потреба у відновленні основних функцій НБК, за попередніми оцінками, становить щонайменше 500 млн євро. Остаточна вартість робіт наразі невідома, оскільки обсяги та технічні рішення уточнюватимуться за результатами детальної оцінки пошкоджень та інженерного проєктування. Очікується, що точна оцінка вартості проєкту буде сформована до кінця 2027 року.

Після завершення конференції донорів у Парижі також було проведене засідання Асамблеї вкладників РМСЧ, до якого долучилися представники ЄБРР, країн-вкладників, Європейської комісії, МАГАТЕ та українська делегація під головуванням заступника Міністра енергетики України Анатолія Куцевола.

Під час засідання заступник Голови ДАЗВ Олексій Будик поінформував міжнародних партнерів про поточну ситуацію в зоні відчуження, виклики, спричинені російською військовою агресією, та пріоритетні напрями міжнародного співробітництва у сфері ядерної та радіаційної безпеки.

Генеральний директор ЧАЕС Сергій Тараканов представив інформацію про стан промислового майданчика станції, наслідки атаки на НБК та заходи, які вживаються для відновлення його захисних функцій.

Окрему увагу приділили програмі підготовчих робіт для довгострокового відновлення НБК, що фінансується коштом РМСЧ. У вересні 2026 року Чорнобильська АЕС та міжнародний консорціум NOVARKA 2 уклали контракт на виконання першого етапу цих робіт. Їх реалізація має забезпечити детальнішу оцінку пошкоджень і визначення необхідних технічних рішень.

Наразі на Чорнобильській АЕС тривають заходи з тимчасового ремонту НБК, а також підготовчі інженерно-проєктні роботи для розроблення довгострокових рішень щодо повноцінного відновлення його захисних функцій. Початок основних відновлювальних робіт заплановано на початок 2028 року, а їх завершення — на кінець 2030 року.